На відомий в історії з'їзд європейських монархів до Луцька прибули німецький імператор Зигмунд, польський король Ягайло, датський король Ерик IV, імператор римський Сигизмунд, Московський Великий князь Василій з митрополитом Фотієм та князями Тверським і Рязанським, ве¬ликі магістри - Тевтонського і Лівонського орденів, легат Папи римського Андрій, посол візантійського імператора Палеолога та багато інших іменитих осіб. Вельможні гості прибули в супроводі численної челяді й охоронців. Понад 15 тисяч запрошених. Князь Вітовт виділив для постою найкращі будинки в Луцьку та фільварки на околицях міста. Монархів приймав на Верхньому замку, у своїй резиденції — Червоному палаці. Догоджав князь високим гостям. На з'їзді бо мало відбутися коронування Вітовта. Було виготовлено спеціальну, діаманта ми обсипану корону...

Про це та інше може дізнатися відвідувач першого в Луцьку приватного ресторану «Корона Вітовта», що розмістився в колишньому монастирі. Тексти, виконані в старовинному стилі, ніби пергаментні рукописи звисають зі стін...
І ми довідуємось, що дорогами Волині, коли в Лечеську Великому бенкетували королі й князі, щодня тягли до міста санні валки з мішками борошна, діжками льоду, з тушами впольованих у пущах зубрів, лосів. Литовський історик Стрийковський писав, що гості на європейському з'їзді щодня з'їдали 700 волів, 1400 баранів, 100 зубрів і лосів, випивали 700 діжок меду, вина й пива. А на сьомий, день бенкетування їм подавали морську рибну юшку «Похмілля».
— І сьогодні в меню нашого ресторану є рибна юшка «Похмілля» — розповідає директор цього вишуканого закладу Неля Іванюк. — Майже всі страви готуємо за старовинними рецептами. Працівниками Луцького історико-культурного заповідника, на території якого і розміщений ресторан, було знайдено рецептурний довідник монастирської кухні ХУІ-ХУІІ століть.

Тут оригинінально все. Монастирські склепіння, що нависають над головою, нагадуючи, що, певно, саме тут і бенкетували колись монархи Європи. Дерев'яні столи, крісла з високими спинками, навіть серветки складені так, що нагадують корону. На виготовлених на замовлення керамічних світильниках теж корона — емблема ресторану. Справжній інтер'єр князівської епохи. А що вже до страв, то вишуканість тут особлива. Борщ з чорносливами й грибами, карп по-архієрейськи, ковбаса домашня палаюча, смажене м'ясо свинини із зернятками соняшника, печені яблука з медом і горіхом...

Є навіть спеціальна фірмова страва «Корона Вітовта». Можна скуштувати й салат шаріток...
До речі, про справжню корону Вітовта. Хоч як намагався догодити старий князь, щоб європейські монархи його коронували, а нічого не вийшло. Пересварилися імениті і роз'їхалися. Геть усе так, як у наші дні. А корону було вкрадено, розрубано на частини, і дорогоцінні сувеніри розійшлись усією Європою.