Тут частують стравами, що подавались монархам усієї Європи, які в січні 1429 року з’їхались до Луцька на коронування великого литовсько-українського князя Вітовта.

Краса — це не коштовне каміння в вухах елегантної дами у віці пізнього розквіту. Краса створюється тисячами людей, не обов'язково навчених в інститутах і консерваторіях. Це вони, люди, творять красиве: всесвітньо відому кераміку, лаки, чеканку, дарують прекрасні наспіви, тчуть килими і гобелени. В людині з дня народження живе краса...

Тепер же ви маєте можливість побачити цю пам'ятку архітектури на власні очі. Вона відбудована точно у такому вигляді, яку мала два століття тому. Відновлено навіть ті деталі (карнизи, ліплення), що залишилися на старих документах. Збережено не тільки архітектурний стиль приміщення, а й дух, ауру старовини. А оселився у реставрованому будинку на вулиці Плитниця, 1 ресторан вищої категорм"Корона Вітовта".

Нову "Корону Вітовта" у старому стилі, розташовану у найдревнішій частині обласного центру, насправді навряд чи можна назвати... новою, бо ресторан залишився таким, яким він був за своєю попередньою адресою. Тобто вас знову приємно вразять величний спокій, середньовічні склепіння, затишок королівського замку, бездоганне обслуговування та вишукана кухня.

Такого в Луцьку ще не було!» — узагальнена думка тих, хто прийшов на City party, щоб відзначити День народження журналу «City Life».
Востаннє вечірку такого масштабу замок Любарта бачив, мабуть, років із п’ятсот тому, в XV столітті, коли тут відбувся перший європейський самміт.
У ресторані «Корона Вітовта», що під стінами замку, ...

1429 року в Луцьку відбувся чи не перший у Європі коронований саміт. Десятки монархів, зокрема й римський імператор Сигізмунд, государ московський Василь Васильович, король польський Ягайло і магістр Тевтонського лицарського ордену Русдорф, приїхали у гості до великого князя литовського Вітовта. В хроніках записано: «Було влаштовано знаменитий бенкет. І щедрість господаря замку не знала меж. За кілька днів гості випили 700 бочок меду, пива і вина, з’їли 1400 баранів, 100 зубрів і лосів…»

Лучанка Олена Ш. отримала в Україні два дипломи з відзнакою. Але роботи за своїм уподобанням у нас так і не знайшла. Поїхала в Німеччину, де рік працювала гувернанткою.
Водночас успішно здобуває за кордоном третю вищу освіту. Зустріла там і свою долю. Її обранцем став німець на ім’я Нілс, дизайнер за професією.

Як відомо, столицю Волині поєднують з Литвою давні узи, які сягають часів Волинсько-Галицької держави і Великого князівства Литовського. Тож не випадково найперше під час приїзду до Луцька шляхи кортежу президента Литви та осіб, які його супроводжували, пролягли у Старе місто. Адже Луцький замок, він же замок Любарта, починав будувати Любарт Гедимінович, князь, якого волинські бояри запросили з тодішньої Литви на Луцький стіл ще далекого 1340 року. Під час оглядин замку Валдас Адамкус відвідав художній музей і музей старовинної української книги.

Співробітництво України і Литви має глибоке коріння. Колись Україна перебувала у складі Литовської держави, яка, у свою чергу, правила за канонами законів Київської Русі.

Дружні взаємовідносини поєднують наші народи і сьогодні.